- розлити
- [розли/тие]
-з'іл':у/, роуз'і/л':еиш/-з'іл':е/ш, роуз'і/л':еимо/-з'іл':еимо/, роуз'і/л':еитеи/-з'іл':еите/; мин. -ли/ў, -лиела/
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
розлити
Смотреть что такое "розлити" в других словарях:
розлити — див. розливати … Український тлумачний словник
розлити — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
порозливати — а/ю, а/єш, док., перех. Розлити все чи багато чого небудь. || Розлити, розбризкати щось (про багатьох) … Український тлумачний словник
порозхлюпувати — ую, уєш, док., перех. Розхлюпати, розлити воду або якусь іншу рідину в багатьох місцях … Український тлумачний словник
розбехкати — аю, аєш, док., перех., діал. 1) Розлити. 2) Розбити … Український тлумачний словник
розкропити — кроплю/, кро/пиш; мн. розкро/плять; док., перех. Розлити дрібними краплями, бризками; розбризкати … Український тлумачний словник
розлив — у, ч. 1) Дія за знач. розлити, розливати. Розлив металу. •• Ро/зли/в кро/ві убивство, поранення кого небудь. 2) Вихід річки, озера з берегів (навесні, після великих дощів і т. ін.); повінь. 3) Поверхня, простір, залиті водою; водяна гладінь. ||… … Український тлумачний словник
розливка — и, ж., спец., рідко. Дія за знач. розлити, розливати 2). Розливка сталі … Український тлумачний словник
розлитий — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до розлити 1 4), 6). || розли/то, безос. присудк. сл … Український тлумачний словник
розлиття — я/, с. 1) Дія за знач. розлити, розливати і розлитися, розливатися. 2) Те саме, що розлив 2) … Український тлумачний словник
